Пропустити меню

Редакція · Вінниця

Люди, які стоять за кожним числом

Нас п’ятеро, і всі у Вінниці. На цій сторінці — хто за що відповідає, як народжується кожна цифра в таблицях і яких тем ми навмисно не торкаємося.

Квітучі ромашки на лузі
  • 5людей у команді
  • 0,05 гточність наших ваг
  • 10 днівдо контрольної проби

Метод

П’ять перевірок, крізь які проходить кожне число

Послідовність незмінна, яку б рослину ми не розглядали.

  1. 1

    Лише ваги

    Сировину зважуємо до 0,05 грама. Мірної ложки не беремо навіть для статті, яка саме про ложки.

  2. 2

    Одна вода

    Усі проби — на фільтрованій воді з мінералізацією близько 125 мг/л, нагрітій у чайнику з терморегулятором.

  3. 3

    Три температури

    Одну й ту саму траву готуємо при трьох нагрівах: мінімальному, середньому й максимальному для неї. Пробуємо, коли чашки остигнуть до 42 °C.

  4. 4

    Два окремі описи

    Двоє записують враження незалежно й не підглядають одне до одного. У статтю йде тільки те, у чому вони зійшлися.

  5. 5

    Повтор через десять днів

    Через півтора тижня все повторюємо з нуля. Не збіглося — число в таблицю не потрапляє.

Команда

П’ять людей і п’ять ділянок

У кожного своя ділянка на шляху рослини — від схилу, де її зірвали, до рядка в таблиці.

×2

Автори

Двоє з нас пишуть статті й доводять кожен текст до стану, коли його не соромно опублікувати.

×1

Експедиції

Об’їжджає села, говорить зі збирачами і привозить нотатки про місцеві назви, терміни збирання й способи сушіння.

×1

Картотека

Веде паперові картки проб, аби жоден запис не зник і кожне число можна було відстежити до першого заварювання.

×1

Назви й латина

Звіряє українські й латинські назви, щоб схожі трави не переплуталися.

Ким ми не є

Ми не НДІ і не голос чиєїсь торгової марки

Замовних матеріалів не буває: про що писати, вирішує тільки редакція.

Скляні банки із затискачами, повні сухих чаїв і трав
Ваги
крок 0,05 г
Чайник
з терморегулятором
Банок із травами
майже сорок
Стелаж
паперова картотека проб

Як усе почалося

Від зошита в клітинку до відкритого архіву

Першим «архівом» часопису був звичайний шкільний зошит. П’ять років одна з нас записувала туди кожне заварювання: число, назву збору, вагу трави, градуси, хвилини й кілька слів про смак.

Коли зошити перестали влазити в шухляду, записи переїхали в інтернет. Відтоді вони відкриті для всіх — без реєстрації, передплати й пожертв.

Нині редакція займає робочу кімнату на вулиці Чорновола в діловому районі Вінниці. Це не крамниця й не чайна, а щось на зразок маленької лабораторії, облаштованої як кухня.

Межі редакції

Про що пишемо і де зупиняємось

Наше коло тем свідомо вузьке: кухня, посуд, смак, пора року й звичай. Виходити за нього ми не будемо ні за яких обставин.

Що тут є

  • Пропорції в грамах, градуси води, хвилини витримки й посуд.
  • Смак і запах настою.
  • Коли збирати і які звичаї побутують у різних краях.
  • Латинські назви — з суто практичною метою: з ними важче сплутати дві схожі трави, коли перед вами базарний ряд банок.

Чого тут не буде

  • Розповідей про те, як рослини впливають на людину, — ні схвальних, ні жодних інших.
  • Порад щодо самопочуття і формулювань «добре для…» стосовно людей.
  • Оплачених згадок. Назвали ринок чи регіон — значить, ми там були. За жоден рядок нам не платили, та й технічно редакції нема як це зробити.
  • Торгівлі. Ні кошика, ні замовлень, ні доставки, ні оплати: усе відкривається одразу й безкоштовно.

Календар редакції

Наш рік

Темп часопису визначає не стрічка новин, а сезон: тепла пора — у дорозі, холодна — за столом.

  1. Квітень — травень

    Перші поїздки, молоде листя.

  2. Червень — вересень

    Поле, сушарки, ферментація.

  3. Жовтень — листопад

    Плоди й коріння, ревізія торішніх зборів.

  4. Грудень — березень

    Серії проб, статті, таблиці.

Постійні рубрики

Ваша родина має збір із власною назвою?

Листи з точними пропорціями та історією рецепта — найцінніше, що ми отримуємо. Складаємо їх в окрему теку й відкриваємо щоразу, коли пишемо про місцеві традиції. Відповідь — протягом трьох робочих днів.